Чернігівський обласний науковий ліцей зазнав пошкоджень в ніч з 27 на 28 лютого 2022 року. Тоді за 100 метрів від ліцею розірвалася російська ракета. До відновлення підійшли нестандартно, розповіла колишня директорка Ганна Коломієць. Керівництво з учнями вирішили відновити заклад кращим, ніж він був.

Унаслідок повномасштабного вторгнення в Чернігівській області зруйновано та пошкоджено майже 15 тисяч об’єктів. Такі дані Чернігівська ОВА надала станом на 13 листопада 2024 року. Та через постійні обстріли у прикордонні, кількість руйнувань та пошкоджень постійно зростає. Чернігівщину щодня атакують та обстрілюють російські військові, про це йдеться у щоденних зведеннях оперативного командування «Північ».

Після деокупації Чернігівщини, 3 квітня 2022 року, область почала відновлювати та відбудовувати пошкоджені та зруйновані заклади, і ліцей не став винятком.

Ґрунтуючись на досвіді учнів, які через бойові дії виїжджали на навчання до Америки та Європи, осучаснили інтер’єр навчального закладу, розповіла колишня директорка ліцею Ганна Коломієць.

Втілити в життя креативні ідеї щодо відновлення допомогли студенти кафедри архітектури та дизайну Національного університету «Чернігівська політехніка». Чи все за майже три роки повномасштабної війни відновили у науковому ліцеї, що конкретно вдалося зробити у закладі та скільки загалом пошкоджень і руйнувань від російських обстрілів зазнала Чернігівщина  — розповідаємо далі.

Загальна статистика руйнувань та пошкоджень

«Понад 80% (понад 12 тисяч об’єктів) — це житло. 1 422 житлових будинків зруйновані повністю. Та завдяки докладеним зусиллям зростає і кількість відновлених об’єктів. Так, за період від 24 лютого 2022 року вже відновили понад 5,5 тисяч будинків: як приватних, так і багатоквартирних. Ще чотири тисячі зараз у процесі відбудови, а потребують відновлення майже 2600 об’єктів житлового фонду. Понад 2,5 тисячі — приватні будинки та 36 — багатоквартирні», — повідомили нам в ОВА.

Що стосується соціальної інфраструктури — освіта, охорона здоров’я, соцзахист, культура і спорт, то із 342 пошкоджених об’єктів майже половина відновлені повністю. Ще 40 — відновлені частково, 33 — у процесі. Потребують відновлення — 83 об’єкти.

У Чернігівській ОВА зазначили, що для відбудови області залучаються кошти з усіх можливих джерел. Зокрема це:

• • державний та місцевий бюджети;
  • Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, за фінансування з якого реалізуються вісім проєктів;
  • кошти з Європейського інвестиційного банку за програмою відновлення України;
  • кошти платформи United24;
  • субвенції й дотації, перш за все — на облаштування безпечних умов у закладах освіти.

Наразі Чернігівщина має 600 партнерів, уточнюють в адміністрації, з них 54 — це установи та партнерські організації ООН, міжнародні та національні фонди, програми, громадські та благодійні організації.

«До відбудови Чернігівської області активно долучаються Франція та Латвія, значну підтримку надає також Німеччина, розпочинається співпраця з Бельгією». 

Загалом в області одразу після руйнування є «швидке» відновлення — це заміна дверей та вікон.

«Та вже через деякий час замінюємо на енергоефективні, проводимо капремонти у відділеннях, ремонтуємо системи опалення, інженерні мережі», — зазначили в ОВА.

До прикладу, пошкоджений під час активних бойових дій у Чернігові «Чернігівський обласний науковий ліцей», керівництво з учнями якого вирішили відновити заклад краще, ніж він був. Він зазнав руйнувань в ніч з 27 на 28 лютого 2022 року. Вибуховою хвилею пошкодило дахи багатоповерхівок, які розташовані поруч, повибивало вікна у під’їздах та квартирах.

«Орієнтовна площа всіх руйнувань — 5 000 квадратних метрів. Відновлення ми розпочали одразу у 2022 році. Робили це за кошти із державного резервного фонду. Коридор та спальні кімнати відремонтували коштом обласного бюджету. Вже завершили ремонтні роботи в спальному корпусі, їдальні, майстернях та гаражі. Нині за державні та обласні кошти триває капремонт фасадів навчального та спального корпусів ліцею. Роботи включають облаштування гідроізоляції, укосів та водостоків, утеплення стін», — зазначили в ОВА.

В ОВА уточнили, що в ліцеї був пошкоджений навчальний корпус, спортивна зала, їдальня, майстерня, гуртожиток та гараж. Також у приміщенні були вибиті понад 170 вікон та пошкоджено 15 дерев’яних дверей.

«Ми повинні зробити його кращим»

Колишня директорка Чернігівського наукового ліцею Ганна Коломієць розказує, що вранці 28 лютого 2022 року вона побачила в коридорах закладу підлогу зі скла. В аудиторіях та кабінетах підвісні стелі були зруйновані.

Після деокупації Чернігівщини, 3 квітня 2022 року, у ліцеї поступово почалося відновлення освітнього процесу. Також розпочалися й відновлювальні роботи у самому закладі.

«На це ми мобілізували своїх учнів, їхніх батьків, педагогів, персонал, звичайно. Наші випускники створили «Фонд відновлення ліцею» і дуже в цьому допомогли. А вже з 1 вересня 2022 року почали працювати у змішаному форматі. Тобто, два тижні один курс, два тижні другий», — розповіла Ганна Коломієць.

«Одна сторона ліцею, південна, була суттєво пошкоджена, а північна — фасадна — вціліла. Але зрозуміло, що були пошкоджені повністю системи опалення. Нам довелось під час відновлювальних робіт замінити 54 батареї». 

Саме з початком нового навчального року, каже колишня директорка, колектив ліцею вирішив, що будуть не просто відновлювати інтер’єр ліцею, а зроблять його дизайнерським:

«Ми повинні зробити його кращим. Для цього були підстави. Багато наших дітей було в евакуації. Повернувшись з країн західної Європи, а дехто був в Америці, Британії, вони бачили інші умови. Ми створили учнівські робочі групи й почали обговорювати, щоб вони хотіли та як бачать інтер’єр ліцею».

Зі слів Ганни Коломієць, учні представили свої бачення, і це потрібно було втілювати в життя. Так вони вирішили звернутися за допомогою до керівництва Національного університету «Чернігівська політехніка» на кафедру архітектури та дизайну:

«Ми запропонували їм співпрацю. Реалізувати те, що пропонували учні. Їхні студенти, на той час третього курсу, мали попереду практику. Вони включились в цю роботу творчими групами по три-п’ять людей. Розібрали локації, які потрібно було дизайнерські вирішити. Це були коридори, лабораторії, навчальні кабінети. І так почалася робота під керівництвом викладачів політехніки. Навесні 2023 року ми вийшли вже з конкретним проєктом внутрішньої перебудови ліцею».

Дизайнерські рішення від студентів

Ольга Гаврик, старша викладачка архітектури та дизайну НУ «Чернігівська політехніка», розказала, що при плануванні курсових робіт зі студентами думали: чому б не зробити таке, що можна одразу втілити в реальність. І пропозиція від ліцею була актуальною та своєчасною.

«Ми зі студентами сходили на об’єкт. Вони його обміряли. Кожен зі студентів групи вибрав собі якийсь клас і з зацікавленням працював. Вони створили опитувальні листи для співробітників, учнів. Отримали інформацію, зробили для себе вибірку. Додатково ходили в ліцей, дивилися, спілкувалися і почали займатися проєктами».

Згодом, додає Ольга, ліцей проаналізував роботи, обрав найкращий проєкт і запропонував одній студентці співпрацювати.

«Завжди є цікаве рішення і цікава співпраця, але є те, як ми потім втілюємо це в життя. Проєкти робили по всіх трьох поверхах і по всіх класах», — уточнює педагогиня.

Катерина Землянська, чий проєкт визнали найкращим, навчається за спеціальністю «Дизайн візуальних комунікацій». Студентка розповідає, над проєктом модернізації працювала три місяці. Вона розробляла проєкт першого поверху ліцею.

«Я розписала концепцію для того, щоб учням, які там навчаються, було зручно і цікаво. Щоб у позашкільний час вони могли провести там своє дозвілля. Також, щоб під час навчання вони могли навчатися як у своїх кабінетах, так і поза їх межами. Тому я облаштувала якраз деякі зони, які можуть модулюватися і розширятися на більшу кількість дітей». 

Катерина розповідає, що перед підготовкою проєкту вона аналізувала деякі школи України, які вже були модернізовані, а також закордонні заклади для більш модульних рішень.

«Так, я спроєктувала спеціальні місця для сидіння. Вони облаштовані під модульні крісла. Вони зараз займають менше місця, але за потреби їх можна розкласти й працювати у групових заняттях. Через те, що це перший поверх і там немає природного освітлення, то я зробила більше штучного освітлення у формі світлодіодних стрічок. Кабінети облаштувала під назви й таблички, а не просто цифри. І все це в спокійних кольорах, щоб воно надихало і привертало увагу самих учнів. Я використовувала психологію кольорів для учнів різних напрямків навчання. Бо там кожен поверх підлягає різному напрямку навчання».

Відновлюють без поспіху

Станом на 15 листопада 2024 року, каже Ганна Коломієць, вже фактично завершили відновлювати перший поверх і деякі кабінети. З її слів, відновлення триватиме без поспіху, поступово.

«Тому що це потребує, звичайно, як коштів, так і критичного погляду тих учнів, які приходять сюди навчатися. Вони теж мають своє бачення, інколи воно дуже цікаве».

Як додала розробниця проєкту Катерина Землянська, додатково вона розробила дошку вдячності, на якій є інформація про всіх, хто долучився до відновлення ліцею.

«Прізвища кожної дитини, кожного батька, який донатив на відновлення, занесли на дошку вдячності. Також ми мали допомогу від трьох міжнародних організацій. Зокрема від фінської благодійної церковної організації, яка виділила на відновлення понад мільйон гривень. За ці гроші виконали внутрішні роботи вже в контексті цього проєкту. Також долучилися італійські благодійники й Міжнародна організація з міграції. Також фонд випускників ліцею вирішував цілу низку проблем», — доповнила Ганна Коломієць.

З її слів, надалі у планах модернізувати другий поверх ліцею, дизайн якого вже розроблений.

Наразі у ліцеї навчається 232 учні. У 2023 році заклад відзначив 30 років з дня відкриття.

Також ми звернулися за коментарем до нинішньої виконувачки обов’язків директора Чернігівського обласного наукового ліцею Галини Сердюк за коментарем. Проте вона відмовилась коментувати відновлення ліцею. З її слів, вона нещодавно перейшла на нову посаду і вважає некоректним розповідати про роботу колишнього директора закладу.

Оксана Рекун, журналістка, спеціально для «Вікна Відновлення»

https://recovery.win/novyny/yak-vidnovlyuyetsya-chernigivskyj-oblasnyj-naukovyj-liczej